Всім привіт, потрібна допомога вашими порадами та думками з такої теми.
Дуже часто в спортсмена є "перший тренер" – який/-а дали найбільше на самому початку спортивного шляху, вклали палку любов до фігурного катання та/чи поставили фундамент технічної бази спортсмена. Я беру фразу "перший тренер" в лапки невипадково – бо це, технічно, не обов'язково має бути саме перший по рахунку тренер (може бути і другий, і третій). Але ви розумієте про що мова – майже у всіх спортсменів є такі тренери.
Історично в українському спорті і фігурному катанні не було механізмів визнання для таких тренерів. Оскілька радянська система спорта була заточена виключно під медалі, визнання йшло лише тим тренерам, які принесли в казну держави Олімпійські медалі. Це створило не лише декілька поколіннь ображених на життя тренерів, які так і не досягли цієї досить примарної цілі, але й абсолютно хибні стимули для інших тренерів.
Посада "старшого тренера" в Україні стала не ознакою кваліфікації, а інструментом отримання доступу на "поїздки зарубєж" та якогось визнання. Молоді тренери ж, переважно, теж бачать свій шлях саме в тому, щоб "колись стати тренером олімпійського чемпіона", і втрачають інтерес, коли розуміють наші реалії.
Цю проблему можна вирішувати з декількох сторін, але тут я хочу зачепити лише такий момент – визнання важливості і ролі першого тренера. Часто це людина, завдяки якій, взагалі, спортсмен полюбив фігурне катання. Інколи це людина, яка заклала фундаментальні навички володіння ковзанами, без яких весь інший успіх і робота інших тренерів були б марними. В певному сенсі, ця роль НАБАГАТО важливіша за те, з ким спортсмен почав їздити на міжнародні чемпіонати і демонструвати результати.
Узяти ті ж стрибки (ми ще, нажаль, у 2021-му, коли фігурне катання це не про катання, а про стрибки) – одинарні можна навчитись стрибати без дуг, як завгодно, з 10000 помилок – і це все будуть більш-менш одинарні. Але подвійні вже 90% з тих помилок не пропустять – їх потрібно буде вже фіксити, перш ніж ваша дитина зможе оволодіти усіма подвійними. Потрійні – ще менш вибачаючі – з тих 1000 помилок, доведеться фіксити ще 90%, і т.д. Без правильної техніки на початку – тієї, що закладають ці самі "перші тренери" – робота наступних ускладнюється в багато разів.
Але ж їх ніхто не пам'ятає, і ніхто не знає! Їх імена не будуть показані в трансляціях, в них не будуть брати інтерв'ю. Для них немає визнання, якщо тільки, у досить виключних випадках, спортсмени самі не інвестують час, щоб віддячити першим тренерам. В нашій радянській системі ці люди не існують для медіа, для спорту та для системи. Вони не отримують призові з гонорарів (якби вони були), не отримують відзначення своїх досягнень, це ніяк не конвертується в їх дохід тощо.
Звісно, перехід на клубну систему і ще низка ініціатив, про які кортить розповісти, це почнуть трохи виправляти – клуби і тренери будуть змушені працювати на свою репутацію, а конкуренція створить умови, в яких батьки будуть самі обирати чому і до кого вони віддають дітей. Але мені хотілося б розпочати це з досить простої і очевидної речі – дати це визнання хоча б інформаційно.
У нас у профілях вже є перелік тренерів, з роками (з якого по який), і можливість це доповнювати (без реєстрації). Нескладно зробити так, щоб "перший тренер" був певним чином виділений – мав трохи особливий статус. І справа тут не лише в візуальному відображенні – по мірі того, як все більше тренерів і спортсменів заповнять інформацію про перших тренерів, стане можливо будувати статистику. Наприклад – в кого з тренерів діти частіше виходять на чисті потрійні стрибки, або частіше показують високі результати загалом. Якби був реєстр травм (колись мрію і таке мати) – можна було б будувати кореляції і з цим.
Навколо цього вже можна буде будувати і інші способи визнання – і нагороди, і додаткові гранти клубам, де є найкращі "перші тренери", і подібні речі. Хоча головним тут все ж таки має бути публічне визнання і можливість батькам дітей робити інформований вибір – і віддавати своїх дітей в той клуб/тренерам, які дійсно кращі в тому, щоб розпочинати спортивну кар'єру дитини. А це автоматично означає і прямий зв'язок між якістю та кваліфікацією та доходом клубу та тренерів – те, чого у нас зараз немає взагалі.
Хотілося б почути ваші думки з цього приводу. Наприклад, за якою ознакою "визначати" хто є першим тренером? Інколи це легко – є консенсус, і спортсмен, і батьки і тренер знають, хто є хто, і це зрозуміло. Але інколи (особливо, якщо погано розійшлися) – це може бути непросто навіть дізнатись. Інколи це можуть декілька тренерів, а може і жодного. Або тренер вважає себе "першим тренером, який заклав базу", а спортсмени так не вважають. Зрозуміло, що доведеться знаходити компроміси, але дуже цікаво ваші думки з цього приводу. Напишіть, що думаєте з цього приводу?
