Зацікавив момент, де Андрій розповідає про відсутність ОФП у його підготовці. Що ви думаєте з цього приводу? Чи дійсно це дієво у фігурному катанні, і якими іншими способами напрацьовується фізпідготовка? Можливо, я правда, не зрозуміла посил, і малося на увазі, що натомість іде вузькопрофільна робота з окремими частинами тіла, але склалося враження, що йде ухил на роботу саме на льоду.
Знаю, що в Тутберідзе поширена така практика з мінімальною роботою поза ковзанкою й фокусом на відпрацюванні елементів на льоду. Але мені й техніка стрибків у її підопічних не видається найкрутішою, на відміну від потужності, наприклад, Туктамишевої, Сакамото, Хіґучі (коли та в ударі) чи в минулому в Осмонд - саме через те, що в них стрибкова сила переважно зосереджена в ногах, а це, певно, важко напрацювати лише на льоду.
А в багатьох наших фігуристів якраз дуже бракує фізичної підготовки, швидкості й потужності у виконанні елементів та цієї самої stamina, щоб не видихатися вже на другій хвилині програми. Як тоді з цим боротися без ОФП чи загалом повноцінних тренувань/прокачок/напрацювання витривалості поза льодом? Цікава думка тих, хто в цьому розбирається більше за мене. Бо, можливо, я чогось не враховую чи в чомусь помиляюся.
