Тут в іншій темі прозвучало питання "чи ви вважаєте що в Україні не розвивається спорт" і моя відповідь була "ні", але я хочу трохи розкрити тему. Бо це ледь не ключове питання у реформуванні спорту в Україні, і останнім часом багато на цю тему спілкуюся і роздумую.
Ключова теза така – під "розвитком спорту" СРСР та демократичні мають на увазі різні речі.
Україні потрібно визначитись за чиїм розумінням вона хоче розвивати спорт – за радянським чи за європейським.
Розвиток спорту по-радянськи
В СРСР під розвитком спорту мають на увазі виключно "здобутки на міжнародній арені". Медалі. Ідеально – це коли у спорті є Олімпійські чемпіони. Це стимулює бажання батьків віддавати своїх діточок у ДЮСШ, бо вони теж можуть стати Олімпійськими чемпіонами та отримати від держави купу грошей, машину та квартиру, а не існувати в бідності, як решта країни.
Трошки про історію та зародження "спорту вищих досягнень" у СРСР я писав у цій статті, кому цікаво.
Розвиток спорту у демократичних країнах
Під розвитком спорту розуміється збільшення:
- кількості людей, що займаються цим спортом
- кількості клубів, що навчають цьому спорту
- якості навчання у клубах
- впізнаваності та популярності цього спорту у країні
і лише десь останнім пунктом є – здобутки на міжнародній арені – як результат успіху у попередніх пунктах.
Якщо подивитись через призму міжнародних поглядів на те, як в Україні "розвивають спорт", то очевидно, що він не розвивається. От поглянте на нашу сімейну совєтьску контору під назвою УФФК і давайте подивимось який "розвиток" стався за 30 років незалежності України:
- кількість людей – нічого не було зроблено для збільшення кількості людей, що займаються ФК. Навпаки, ДЮСШ відсіюють дітей (тупо виганяють зі шкіл) бо "незадовільні результаті". Люди старші 10 років в принципі посилаються подалі одразу і їм дають зрозуміти, що "їм вже пізно". Абʼюз у ДЮСШ робить свою справу теж – найчастіша фраза яку доводиться чути від тих хто покинув ФК це "не хочу навіть підходити до ковзанки більше". Тобто УФФК і державна система тут не тільки не підвищила кількість людей, а зробила дуже багато щоб зменшити.
- кількість клубів - поняття клубів в принципі не існує у цій системі, тому їх кількість ніхто не збільшує. Більш того, представники УФФК ще й активно намагаються мочити молодих фігуристів та тренерів, які створюють клуби, погрожуючи їм "податковою" (ггг) і створюючи уявлення, що "клуби – це нелегально". Зрозуміло, що в їх світогляді, все що не державне – то нелегальне, але суть в тому, що і по цьому пункту, УФФК не просто гальмувала зростання, а навіть намагається зменшити кількість клубів. Щодо ДЮСШ – в Україні як було 5-6 ДЮСШ, так і залишилось за 30 років. Система ДЮСШ в принципі не дозволяє людям розвивати свій спорт через збільшення кількості шкіл. В Канаді наприклад 1100 клубів, в Україні – 4 з половиною ДЮСШ. Про який розвиток мова?
- якість навчання – аналогічно, не існує жодних програм навчань тренерів, не існує семінарів чи майстер-класів. Навпаки, УФФК (по суті ДЮСШ "Лідер") використовує свою позицію та статус, щоб не надавати іншим ДЮСШ інформацію (на кшталт змін у правилах), щоб вигравати у них на змаганнях. Знову ж таки – не збільшення якості, а цілеспрямоване зменшення.
- впізнаваність цьго спорту – тут, гадаю, ви самі знаєте. Чемпіонати України без глядачів, нульова комунікація, все за закритими дверима тощо – через що українці не мають змоги навіть дізнатись який має вигляд справжнє фігурне катання.
Щодо ж результатів на світовій арені, ось статистика за 30 років – це зайняті місця на Чемпіонатах Світу.
Можна скільки завгодно шукати виправдання і розказувати, що у нас спеціалісти по медалям – але ось вам цифри. Розвернути цей тренд буде неможливо, продовжуючи робити те саме.
Тож Skate Ukraine, як організація, закладає принципи розвитку саме за європейським поглядам. Нам потрібно розвинути економіку цього спорту, дати можливість людям створювати клуби і бути пітриманими державою/муніціпалітетами, дати можливість людям навчатися і розвиватись як тренерам та суддям, створити систему тестування та суддіства.
Для цього, звісно, потрібно буде змінити законодавство, і ми вже цим займаємось (якщо ви мене читаєте у фб, то, напевне, бачили деякі ініціативи). Перехід від радянської моделі до європейської – це питання не "чи", а "коли". І ви можете допомогти пришвидшити це.
Але повертаючись до питання на початку – чи в Україні розвивається спорт?
За радянськими поняттями – так. Міністр рапортує як вони видрали більше грошей на спорт у бюджет, як він персонально всі федерації обзванює та як він суворо розбереться з головними тренерами, якщо не буде медалей на ОІ. За світовими поняттями – ні. І не тільки не розвивається, а й активно знищується.
А що для вас "розвиток спорту"?
