Marlinka То не четверні винні, а амбіції фігуристок.
Якщо казати про російську збірну, то частково. Лізі просто пощастило тренуватися в Мішина. Після Плющенка вона була для нього головним і єдиним проектом (погане слово, але зараз не можу підібрати інше). Лізі не треба було змагатися за увагу тренера. Якщо Мішин Лізу називає імператрицею, то Етері каже своїм учням: "ви ніхто".
Я, ще, до речі, можу загадати Альону Леонову. В неї теж була дуже довга кар'єра. І тренери різні, але не пригадую, щоб в їх учнів були короткі кар'єри.
В усіх інших збірних дівчата різного віку виступають. Багато де дівчата в юніорах взагалі нічого не показують, а вже серед дорослих починають збирати медалі.
Як на мене, все залежить в першу чергу від тренувальних умов і від життєвих амбіцій. Не вірю я, що якщо людині по кайфу кататися, тренуватися і виступати, то вона завершить так просто, якщо перестане отримувати медалі. З іншого боку і не всі бачать у фігурному катанні все своє життя. Тобто якщо є мрії про іншу кар'єру поза спортом, то рішення приймаються швидко. Ну і є ще фактор травм. Якщо для продовження кар'єри потрібні операції/довге відновлення чи тренування через біль, то постає питання: а чи варто воно того?
Ну і є там ще нюанс про який я, якщо чесно, не дуже в курсі, але, підозрюю, він важливий. Я про фінансування. Я не знаю як конкретно там розподіляється фінансування, але, підозрюю, що зі втратою результатів зменшиться і фінансування. Тобто за щось доведеться платити самостійно. Не впевнена, що це такі вже й малі гроші.
