Так, інфраструктура – то окремий біль цієї "безкоштовної" системи. ДЮСШ які володіють чи орендують муніціпальними/державними спортивними об'єктами не мають стимулів використовувати їх ефективно – в них однаково буває що і простоює лід, і що неадекватна кількість учнів одночасно. Їм все одно – це все сплачено за податки українців, тож для директорів ДЮСШ немає різниці.
Більш того, якщо ви захочете зняти шкільний лід для тренувань – наприклад ви знову привезли Брайна Орсера і хочете потренуватись з ним в клубі – ви, скоріш за все, не зможете це зробити, вас фідфутболять. Але все буде залежати від директора: він чи вона може заломити вам ціну (звісно, яку ви змушені будете сплатити в карман) і пустити потренуватись "неофіційно". Тож спочатку за цей лід сплатили українці через податки, а потім, люди, які хочуть таки займатись і розвивати спорт – платять ще й через нал директору.
Тож ми в результаті, платимо за інфраструктуру двічі.
Вона при цьому використовується дуже і дуже неефективно. Плюс, ця система відштовхує від занятть фігурним катанням усіх, хто не проходить по державним радянським критеріям – пухленьку дівчинку о 10 років не візьмуть, хоча вона могла б через 20 років стати директоркою інвесткомпанії, яка б побудувала 10 льодових арен просто тому, що вона вже зв'язала своє життя з фігурним катанням. Всі ці десятки тисяч людей, які з дитинства вже знають "що їм пізно в фігурне катання", випадають зі маси людей, які б створювали попит на будівництво нових ковзанок.
З економічної точки зору, поточна система ДЮСШ (повторюю - саме система, а не люди в ній) – це дисфункціональна катастрофа. А потім всі дивються, чого ж це в Україні не будуються ковзанки, не з'являються тренери, які можуть хоча б подвійні нормально ставити, і немає результатів.
PS. Мені здавалося, що проблеми ДЮСШ всім добре відомі, але ні, доведеться писати детальну статтю де з нуля розповідати в чому проблеми.
