bes а чи відомі? Скільки з батьків, які радісно приводять діточок в ДЮСШ, розуміють/знають про ці проблеми? У відсотках, приблизно?
З мого досвіду, більшість людей не розуміє цього, доки вляпається в цю халепу по повні вуха, і то, скоріш за все, повну картинку мало хто побачить. І це нормально – ми ж, коли приходимо у супермаркет – просто хочемо купити хліба, а не аналізовати модель мережевої логістики цього закладу. Тому я не певен, що більшість людей розуміють що не так з цією системою.
Коли невідомі шляхи рішення – потрібно вивчати prior art інших країн. Прибалтика – один з найкращих варіантів, бо мали схожу ситуацію. Вони докомунізували спорт майже одразу, хоча в них вже був досвід клубної системи ще до окупації СССР, плюс приклади у сусідів. В Естонії залишили статус "спортивної школи" для клубів, які мають певні критерії, наприклад. Але по суті, цю систему центрального планування і контролю знищили, і дали людям в спорті робити свою справу.
А загалом, шляхи два – або дерегулювати спорт, або тягнути цю лямку й далі. У першому випадку, не обов'язково "знищувати" ДЮСШ, як тут дехто натякає – їх просто потрібно поставити в рівні умови. Ті ДЮСШ які зможуть чи навчаться бути ефективними (зараз вони всі неефективні) – виживуть, інші – вимруть самі, як динозаври. Те саме буде відбуватися з клубами – так це і працює. Ну, а другий шлях – яким зараз вирішив йти чинний міністр спорту пан Гутцайт – тягнути цю лямку, намагатись вирішувати не коріння проблеми, а симптоми проблем. Але міністри приходять і уходять, а вашим дітям тут ще жити і кататись.
